Вірші та поетичні цикли
Тут живуть мої вірші - щирі, оголені, народжені серцем.
Моя душа
Вірш про кригу, що чує подих під товщею: тиха розмова води, тріщини світла й тепло як секрет.
Вірш про відбиток крила на нічному склі: контур польоту, двійність душі й питання — чи ми політ, чи скло, що тримає сліди.
Вірш про мить між двома ударами серця: коротку країну без назви, де можна бути нічиєю — і цілою — перш ніж життя знову постукає в груди.
Вірш про тихий внутрішній голос, який не кричить, але повертає людині її справжнє ім’я.
Вірш про внутрішню спіраль руху: коли центру немає, сенс живе в кожному витку шляху.
Вірш про павутиння на порозі між ніччю й ранком: крапля роси як всесвіт, тиша як нитка, і вхід у день — обережний.
Вірш про сутінковий горизонт, де лишається один колір — і про порожнечу, що звучить гучніше за гром.
Поезія про криницю як дзеркало без імені: глибина відповідає чужим голосом, а в воді — пауза між тим, ким була, і тим, ким станеш.
Вірш про зелений виток хащі, мох як стіни й сенс, що народжується в кроці, а не в кінці стежини.
Вірш про світанок у кам'яній ущелині, відлуння кроку й світло, що росте зсередини руху.
Вірш про розвилку на світанку, росу на листі й крок, що руйнує зайві роздвоєння зсередини.
Вірш про внутрішні двері, які відкриваються лише зсередини.
Cookies
Сайт використовує cookies. Детальніше
