Вірші та поетичні цикли
Обери настрій: інтимна сповідь, відлуння чужої душі чи подих нереальних світів.
Таємна мить
Есе-вірш про чужий сміх за стіною, памʼять без картинки і поріг, де не треба перевіряти себе.
Есе-вірш про конверт, який не відправили, і межу слова, що ще не дозріло.
Про порожній край аркуша, повільне народження легенди й тишу перед першим рядком.
Моя душа
Есе-вірш про залу відображень, вісім голосів усередині й крок без вироку тесту.
Есе-вірш про коридор-поріг, дихання й тишу, де «я» стає вагою, а не іменем.
Політ нереальності
Верлібр про відплив, пам'ять без дати й згоду лишити місце для думки, якої ще немає імені.
Верлібр про тихий опір слова — коли пам'ять тримає зміст довше за полум'я поспіху.
Межа хвилі — там, де срібло тріскається, і голос прибою шепоче про те, що ми ще не все зрозуміли. Роздуми про воду як скарбницю пам'яті та дзеркало душі.
Тіні на воді, мов спогади минулого, пливуть, не чіпаючи поверхні, мовчазні свідки часу, що минає.
Про повільне читання, паузу між абзацами і тишу, в якій дозріває прочитане.
Про мить між рядками, коли слово ще не стало думкою, а читання перетворюється на внутрішній простір без поспіху.
Верлібр про сторінку, яка лишається порожньою не з браку слів, а з поваги до тиші, що ще не готова стати іменем.
