Вірші та поетичні цикли
Тут — мої нестандартні творіння: експеримент, голос на межі тиші, те, що не вміщується в правила.
Таємна мить
Про закладку, проміжок між двома сеансами читання і те, як змінюється сцена, коли змінюється читач.
Есе-вірш про чужий сміх за стіною, памʼять без картинки і поріг, де не треба перевіряти себе.
Есе-вірш про конверт, який не відправили, і межу слова, що ще не дозріло.
Про порожній край аркуша, повільне народження легенди й тишу перед першим рядком.
Про повільне читання, паузу між абзацами і тишу, в якій дозріває прочитане.
Про мить між рядками, коли слово ще не стало думкою, а читання перетворюється на внутрішній простір без поспіху.
Про відлуння після читання: коли слова відступають, а лишається тиша, що не порожня — насичена внутрішнім простором і власними питаннями.
Чому ми повертаємося до книг знову і знову? Можливо, тому що книга — єдиний портал, який не закривається за нами, коли ми відступаємо. Роздуми про тишу, читання і мовчазних співрозмовників між сторінками.
Про паузу між рядками: коли читання перестає бути гонитвою і стає простором, де думка нарешті чує власний крок.
Коли текст, зображення й відео збираються в одному інтерфейсі, творча професія знову питає: де авторство, а де інструмент?
Про те, як процес читання повертає до внутрішньої тиші й робить слово дорогою до себе — без поспіху й без зайвого шуму.
Есе про читання як повернення уваги до ясності: тиша, ритм рядка й внутрішній простір, де думки перестають кричати.
