Вірші та поетичні цикли
Обери настрій: інтимна сповідь, відлуння чужої душі чи подих нереальних світів.
Політ нереальності
Верлібр про річковий туман, що йде вгору проти течії, і тихий внутрішній рух до іншого дихання.
Політ душі
Класичний вірш Ліни Костенко про любов у двох кольорах — чорному й червоному — зі збірки «Маршрутне».
Класичний вірш-романс Олександра Олеся про весняну ніч, солов'їв і летючу мить життя.
Верлібр про соснову смолу, що зберігає блискавку, і вибір між застиганням та рухом.
Contra spem spero — один із найвідоміших ліричних виступів Лесі Українки. Вірш написаний 1890 року, коли поетесі виповнилося двадцять років і хвороба вже увійшла в її долю назавжди.
Класичний вірш Максима Рильського про дозрілу любов і тихе прощання в осінньому саду.
Класичний ліричний вірш Павла Тичини про зимовий вечір, пам'ять про очі й тиху любов.
Моя душа
Вірш про внутрішні двері, які відкриваються лише зсередини.
Верлібр про підземну сіль, що росте до прихованої вологи, і внутрішній напрям, який не потребує карти.
Вірш про тонку межу між крихкістю й силою: снігова нитка між гілками тримає ніч — і вчить ніжності як форми стійкості.
Таємна мить
Есе-вірш про краплю на кінчику листка: тишу перед рухом, вибір як вагу і спостереження як шлях.
Класичний вірш Василя Симоненка про неповторність кожної людини й потребу встигнути жити й любити.
Cookies
Сайт використовує cookies. Детальніше