В її очах немає більше сліз,
Усі вони тепер у неї в серці.
Байдужістю під шкіру їй заліз,
І зачинив їй кохання дверці.
Ти вказував на те, що не така
Акцентував увагу на помилках,
То недостатньо щира і м'яка,
То істеричка, яка б'є тарілки.
А їй лишень хотілося тепла,
І зовсім трішки твого розуміння.
А ще дуже надійного крила,
А не того, хто випробовує терпіння.
В її очах немає більше сліз,
Та це не значить, що вона змирилась.
Для неї просто зараз темінь скрізь,
Це означає, що вона втомилась.
Та прийде день, вона знов розцвіте,
Бо хтось у ній побачить ту, єдину,
Заради неї світ переверне,
Вона знайде свою рідну людину.
Автор: Lika Nova