Політ душі

Не буде пізно, буде вже не треба

Не буде пізно, буде вже не треба

Не буде пізно - буде вже не треба!
Усе минає... й ти колись минеш...
І ми уже не альфа і омега...
І я тебе не як колись без меж...

Ми просто є. У просторі і часі -
Окремі, недотичні два світи.
Чи, може, ми зустрілися невчасно?
А, може, ми банально не змогли?

І буде вже не пауза, а крапка.
Залишаться лиш спогади і сни,
А ще слова... відверто у нотатник
Непрохано лягатимуть в рядки...

У кожного своє окреме щастя -
Тепер ми протилежні береги.
Не буде пізно, якщо буде вчасно!
Аби лише цю мить не пропустити...

Автор: пані❤️золотко

← Усі статті поезії

Наступні за темою і настроєм