А діти швидко виростають...
Пелюшки... Школа... Коровай...
Та лиш матусі пам'ятають,
І бережуть дитячий рай...
Беззуба усмішка... і ночі,
Такі безсонні, наче вік...
І перше "ма", горішки-очі...
І колискова з року в рік...
А перші кроки і падіння,
І перекручені слова...
І тихе лагідне сопіння,
І подарунки до Різдва...
А далі - школа, букви, друзі...
Кохання, бійки, ЗНО...
Волосся сиве у матусі,
І сльози часом... І ніхто
Так часто Господа не просить,
Як мами за своїх дітей...
"Спаси їх, Боже"... безголосе
Летить із стомлених грудей...
А діти швидко виростають,
Летять, як в вирій журавлі...
У серці рубчики лишають
Сини... і донечки... усі...
Автор: Людмила Семенюк