Політ душі

Твій хтось. 88.3.

Твій хтось. 88.3.

її такі тендітні красою пальчики,
зуміли оживити всі мої вени.
я думав, що давно вони скам`янілі,
я думав, що для них так і треба.

вони танцюють по моїй шкірі,
доторком до мене ледь-трохи помітні,
але для доторків не рахуються кілометри,
вони так тендітно плекають навіть на відстань.

погляд, немов в смарагдове море,
при нагоді кожного разу вдивавюсь.
воно то спокоїть мене, то тримає у штормі,
але це море ніколи мене не відпускало.

занурити руки в твоє грайливе волосся,
і загубитись би в ньому, як в знайому лісу.
доторкнутись до вуст ніби то вже вдалося,
і ліпше вдалось, коли вони будуть в сплетінні.

її тендітні красою пальчики,
оживили вже те, що було закрито в сувої.
я готовий тобі до краплі віддати,
те, що я думав, що в мені давно не існує.

З Повагою Ваш. SI.

Твій хтось. 88.3.

Автор: SI

← Усі статті поезії

Наступні за темою і настроєм