Уздовж води немає стежки —
Лише каміння, що торкає струмінь.
Вона розсипає ранок по коліна,
І кличе йти — не вгору, а вглиб.
Кожен камінь — питання без відповіді:
Чи втримає він вагу твого кроку?
Пройдеш — і впадеш, і знов піднімешся;
Бо вода не судить — вона тече далі.
На березі сонце вчить тінь не боятися:
Там, де вогонь торкається до хвилі,
Здається, світло йде не попереду —
А всередині, куди ти сьогодні дивишся.
Зупинись на мить між двома берегами.
Почуй, як земля вчиться дихати водою.
Це не випробування — лише подих життя,
Що просить: рухайся, поки серце чує.
І не шукай мосту там, де його не було —
Хай вода навчить кроки не поспішати.
Бо той, хто вміє стояти між берегами,
Вже знає: далі — лише рух і дихати.
07.07.26
Автор: caligenija