Політ душі

Два кольори

Два кольори

Зі збірки «Маршрутне», 1978.

Два кольори має моя любов —
чорного — і червоного.
Чорного — як вигоріле жито,
а червоного — як кривавий ток.

Чорного — як ночі без місячної,
а червоного — як жарких полум’ян.
Чорного — як бур’яни між полями,
а червоного — як троянди в саду.

Це моя — то моя любов.
Два кольори має любов —
моє серце її б узяло,
якби навчилось.
Якби навчилось...

Автор: Ліна Костенко

← Усі статті поезії

Наступні за темою і настроєм